Харизматичний рух у контексті міжхристиянського діалогу як духовної складової побудови громадянського суспільства

Анотація

Згідно з позицією провідних теологів харизматичний рух є суто екуменічним явищем, оскільки, заролджуючись у численних християнських конфесіях, він часто носить в собі тотожний характер. Так, Йозеф Рацінгер у передмові до німецького видання книги Ранієро Канталамесн співвідносить харизматичний рух з "атвентичністю Церкви" (автентичністю в духовному аспекті). Таке розуміння співвідношення харизматичного руху та екуменізму має значний потенціал і в контексті творення грормадянського суспільства, на чому наголошують іноземні дослідники, наприклад, екуменісти-практики Геріберт Мюлен, Ральф Мартін.

Окремо слід виділити ІІ Документ з Малінес кардинала Суенса "Екуменізм і Віднова", українського протестанського теолога В. Боєчка та численні польські публікації духовно-формаційного центру "Wieczernik".