Персоналістична агапетологія в теоретичній спадщині Чеслава Станіслава Бартніка

Автор(и)

  • Річард Горбань Івано-Франківська теологічна академія

Ключові слова:

Чеслав Станіслав Бартнік, любов, Персоналістична агапетологія, догматика, християнський персоналізм

Анотація

Любов, згідно реалістичного універсального персоналізму за Чеславом Станіславом Бартніком, виникає та формується з глибини особи, зустрічі та пізнавання осіб на шляху правди, добра, краси, свободи і взаємного духовного єднання. Тому любов постає як активність усієї особи у її виявах себе у всій повноті єства, з усіма силами та властивостями, в позитивний спосіб, на іншу особу. Це спрямування усього свого особового світу в прояві спонтанної реляції "до" або "на" когось; дарування особою себе іншому, причому повне, без умов, беззаперечне. Взірцем цієї любові є Пресвята Трійця, Особи якої відзначаються структурою самореалізуючої любові. На сторожі збереження та поширення правдивого образу любові залишається християнство, яке намагається представити любов з персоналістичної точки зору, оскільки любов у властивому значенні може бути лише між особами. Особу слід любити з огляду на її внутрішню сутність, доброту, таємницю єства.

##submission.downloads##

Опубліковано

11.01.2012

Як цитувати

Горбань, Р. (2012). Персоналістична агапетологія в теоретичній спадщині Чеслава Станіслава Бартніка. "Добрий Пастир&Quot;, (4), 101–107. вилучено із http://journal.ifaiz.edu.ua/index.php/gp/article/view/339

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають