Релігійно-філософські засади розвитку іконографії у Київській Русі
DOI:
https://doi.org/10.52761/2522-1558.2019.14.13Ключові слова:
символіка ікони, руські зодчі, богородичні ікониАнотація
У статті розкрито світоглядне підґрунтя виникнення іконописання в Київській Русі, проаналізовано вплив візантійської іконописної школи на становлення автентичного києворуського сакрального живопису, з’ясовано роль монастирів як осередків малярства та іконографії.
Посилання
Богуш Т. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник / Т. Богуш. – Львів, 2007. – кн. 2. – 508 с.
Бычков В. В. Византийская эстетика. Теоретические проблемы / В. В. Бычков. – М.: Искусство, 1977. – 199 c.
Давня українська ікона із приватних збірок / Упорядники О.Сидор, Т.Лозинський. — К.: Родовід, 2003. — 334 с.
Києво - Печерський Патерик. - Львів: Свічадо, 2001. - 192 с.
Мороз М. Українська ікона: християнське мистецтво ХІ-XV ст. / М. Мороз // Пам’ятки України. – 1990. – № 3. – С. 48-57.
Овсійчук В. Українське малярство X-XVIII століть. Проблеми кольору: [наукове видання Інституту народознавства НАН України] / В. А. Овсійчук. – Львів, 1996. – 479 с.
Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть / Д. Степовик. – Київ: Либідь, 1996. – 436 с.
